Інший шиндлер: забутий подвиг жінки, яка врятувала з варшавського гетто 2500 дітей

Дівчина, визнана національною героїнею Польщі

Ірена Сендлер (дівоче прізвище - Кржижановський) народилася у Варшаві в 1910 р Її батько був лікарем, і коли Ірені було 7 років, він помер, заразившись тифом від пацієнта. Він безкоштовно лікував тих, від кого відмовлялися інші, - представників єврейської громади. Після його смерті вони запропонували родині доктора матеріальну допомогу. Ірена назавжди запам`ятала слова, які часто повторював їй батько: «Якщо ти бачиш, що хтось тоне, потрібно кинутися в воду рятувати, навіть якщо не вмієш плавати».

Жінка, яка врятувала життя 2500 дітей

Під час навчання у Варшавському університеті Ірена виступала проти «Лавочного гетто»: єврейським студентам пропонувалося займати місце на окремій лаві в кінці аудиторії. У залікових книжках з правого боку ставили «арійські» друку полякам, а зліва - євреям. Після того, як Ірена стала свідком побиття єврейської дівчини польськими націоналістами, вона сама перекреслила друк, що підтверджує її неєврейське походження. За це її на 3 роки відсторонили від навчання.

Кадр з фільму * Хоробре серце Ірени Сендлер * 2009
Коли в 1939 р нацистська Німеччина окупувала Польщу, Ірена влаштувалася на роботу в муніципалітет Варшави. Протягом двох років вона потайки носила жителям єврейського гетто їжу, ліки і гроші. У 1940 р всім городянам неєврейського походження заборонили з`являтися на території гетто, і тоді дівчина перейшла працювати в Управління охорони здоров`я: нацисти побоювалися епідемій, тому у санітарів був доступ в гетто.

Кадри з фільму * Хоробре серце Ірени Сендлер * 2009

У 1942 р Ірена вступила в підпільну Організацію допомоги євреям «Жегота». З тих пір вона займалася організацією вивозу дітей з гетто усіма законними і незаконними способами. Легально вдалося вивезти лише невелику частину - тяжкохворим давали дозвіл на виїзд. Решту дітей виводили через каналізаційні ходи і підвали будинків, вивозили на возах в мішках зі сміттям, виносили в сумках для інструментів, в ящиках і коробках. Маленьким дітям доводилося вводити седативні препарати, щоб вони не видали себе криком під час перевезення.

Кадр з фільму * Хоробре серце Ірени Сендлер * 2009

Пізніше Ірена згадувала, як складно було переконати батьків довіритися рятівникам і віддати дітей. Звичайно, їм ніхто не міг дати ніяких гарантій - в будь-який момент підпільників могли викрити і схопити. Часто траплялося так, що вже на наступний день після вивезення дітей їх батьків відправляли в Освенцим або вбивали. Тому все, що могла пообіцяти Ірена, - то, що в гетто дітей чекала б вірна смерть, а після втечі у них є хоч якісь шанси вижити. Малюків спочатку прилаштовували в польські сім`ї, а потім розподіляли по притулкам і монастирям.

Кадр з фільму * Хоробре серце Ірени Сендлер * 2009
У 1943 р хтось написав на Ірену донос, в результаті чого її заарештували і піддали тортурам. Справа в тому, що вона одна володіла інформацією про єврейські і нових християнських іменах дітей, про їхніх батьків і теперішньому місцеперебування - всю «картотеку» жінка зберігала в скляних банках, закопаних в саду. Під час тортур їй зламали руки і ноги, але цей список вона так і зберегла в таємниці, адже це була єдина ниточка, по якій батьки в майбутньому могли б знайти своїх дітей.

Жінка, визнана національною героїнею Польщі

Після війни Ірена передала інформацію про врятованих дітей до Центрального комітету євреїв в Польщі. Малюків розшукували і повертали родичам, сиріт влаштовували в дитячі будинки, а потім переправляли до Ізраїлю. Як виявилося, в списку врятованих було 2,5 тисячі дітей. Лише в 1965 р подвиг Ірени Сендлер був офіційно визнаний, і вона отримала звання Праведниці світу. І тільки в 2003 р її удостоїли нагороди на батьківщині - їй вручили орден Білого орла (найвищу державну нагороду в Польщі). У 2006 році сюди висунули на здобуття Нобелівської премії миру, але лауреатом стала інша людина. Уже після смерті в 2008 р Ірену Сендлер оголосили національною героїнею Польщі.

Жінка, яка врятувала життя 2500 дітей

Джерело: kulturologia