«Мені б сильного чоловіка, я б поруч з ним могла відчути себе слабкою і беззахисною»

Сказав - зробив? Так це не сила, це відповідальність. Знає, чого хоче? Так це теж не сила, це цілеспрямованість. Впевнений у собі? Так це впевнений в собі, а не сильний.

Що таке «сильний чоловік»?

Щоб за ним, як за кам`яною стіною? Стіна - вона таки не сильна, вона ж впасти може в будь-який момент, придавивши по ходу того, хто поруч. Або, може, сильний, це коли на нього спертися можна? Так це милиці, це не сила.

Або, раптом, для кого-то сила - це кулаком по столу? Так адже там же, де по столу, там і по обличчю не дуже далеко. Погана якась силушка. Її б - на полі брані, а доводиться всього-то столи або морди перевертати.

І чи так уже в кайф відчувати себе слабкою і беззахисною, особливо з огляду на, що у того, хто поруч, добре розвинена мускулатура?

Для мене сила - це зі стану «бути». Як гора. Як скеля. Як океан. Є. І дозволяє бути всьому, що приходить. У тій формі і з тим змістом, що є. Дає жити і бути собою.

Хочеш - стане тобі будинком. Буде потреба - можна спертися. Втомишся - підтримає м`якою хвилею або допоможе організувати привал.

Чи не зігнути. Чи не розібрати. Тому що багато. Тому що потужно. Тому що енергія - з самого життя, а сила - з вічності.

М`яке і впевнене перебування. Де нікому нічого не потрібно доводити, в тому числі і себе.

Я є. Ти є. У всій повноті і у всьому різноманітті. Ми разом. Цього цілком достатньо для любові.

джерело