Як живуть вчені на планеті земля: люди, гроші, публікації. Масштабне дослідження юнеско

Головні висновки доповіді швидше вселяють оптимізм. Вкладення в науку, число дослідників і наукових робіт зростають значно швидше економіки. Уряди більшості країн світу, як багатих, так і бідних, усвідомлюють, що кращий спосіб стимулювати довгострокове зростання ВВП, рівня життя і всього того, що називають цивілізацією, - зробити ставку на розвиток науки, технологій та інновацій.

Ірина Бокова

Болгарський політичний і громадський діяч, дипломат. Генеральний директор ЮНЕСКО з осені 2009 року. Почесний доктор МДІМВ.

Відео: Ванга (Vanga) передбачення на 2017 рік

- Доповідь показує, що наукові дослідження - це прискорювач економічного розвитку і ключова умова побудови більш стійких і екологічно благополучних товариств, - говорить генеральний директор ЮНЕСКО Ірина Бокова.

Згадуваний у назві доповіді «шлях до 2030 року» - відсилання до нещодавно прийнятого ООН програмного документу «Перетворення нашого світу: порядок денний в галузі сталого розвитку до 2030 року». Це проект побудови процвітаючого і вільного суспільства, заснованого на гармонійному поєднанні соціально-економічного та екологічного аспектів розвитку.

Втім, як визнають автори, «вироблення успішної національної політики в галузі науки і інновацій є досить нелегка справа». Щоб домогтися успіху, потрібно тиснути одночасно на кілька педалей: освіту, фундаментальні дослідження, розробку технологій, приватні інвестиції в науку та інновації. Криза 2008-2012 років, що спустошив державні бюджети багатьох розвинених країн, зробив це завдання ще більш важкою.

Ілюстрація: Олексій Таранін

Тренд 1. У науку вкладають все більше грошей

І все-таки цивілізація прагне швидше просуватися по шляху технологічної еволюції. Інвестиції в науку з кожним роком зростають - як в абсолютному, так і у відносному вираженні. Незважаючи на кризу, з 2007 по 2013 рік зростання витрат на науку в світі склав 30,7%, обігнавши зростання глобального ВВП (20%). Особливо швидко нарощують свою частку в цих вкладеннях стрімко розвиваються Південно-Східної Азії - з 29 до 37%, все більше вкладають Бразилія, Індія, Туреччина.

30,7% На стільки зросли світові витрати на науку з 2007 по 2013 рік.

Майже третина світових витрат на науку беруть на себе США, по п`ятій частині у Китаю і ЄС, десяту частину вносить Японія. Решта світу, в якому живуть дві третини людства, оплачує менше чверті наших сукупних витрат на дослідження. Частка Росії в світовому науковому бюджеті і зовсім скромна - 1,7%, причому вона знижується: у 2008 році було 2%.

У 2013 році Росія витратила на науку 40,7 млрд доларів, тобто приблизно в 10 разів менше, ніж лідер рейтингу - США. Ми витрачаємо на науку 1,13% ВВП країни, займаючи за цим показником 25-е місце в світі. Найбільшу частку своїх доходів вкладає Ізраїль - 4,21% ВВП, а швидше за все цей показник в останні роки зростає у Китаю. Частку відповідних витрат істотно збільшили також Німеччина, США, Бразилія і Туреччина.

Навіть країни Африки все частіше роблять ставку на дослідження та інновації, намагаючись вибратися з пастки бідності. Адже без інвестицій в науку, інновації та підготовку кваліфікованих працівників неможлива диверсифікація економіки і розвиток сучасної інфраструктури: лікарень, шкіл, зв`язку, доріг ... Наприклад, Кенія, незважаючи на кризу, збільшила витрати на науку з 0,36% ВВП у 2007 році до 0,79% в 2010-му.

Ще один важливий фактор, що змушує людство вкладати більше ресурсів в науково-технічні дослідження, - це екологічні кризи природного і антропогенного характеру. Але буває і так, що техногенні катастрофи підривають довіру суспільства до науки, як це сталося в Японії після катастрофи на атомній електростанції «Фукусіма».

Ілюстрація: Олексій Таранін

Тренд 2. Зростання ролі приватного бізнесу в науці

П`ятирічка 2009-2014 в доповіді характеризується як важкий перехідний період, що почався з глобальної фінансової кризи 2008 року. Навіть багатим державам довелося урізати витрати - так, в США адміністрація Обами зробила інвестиції в дослідження зміни клімату, енергетику та охорону здоров`я одним зі своїх пріоритетів, однак ця стратегія зростання багато в чому суперечила установці конгресу на скорочення дефіциту федерального бюджету.

У Китаї поставили під сумнів уже затверджену стратегію переходу від зростання з орієнтацією на експорт до зростання, що спирається на внутрішнє споживання. Державні асигнування на наукові дослідження залишилися на рівні минулих років або навіть скоротилися.

1,15% Таку частку світового ВВП інвестував в наукові дослідження і розробки приватний бізнес в 2011 році.

Чому ж тоді виросли, і має велике значення, інвестиції в науку? Справа врятували приватники. Одна з головних тенденцій останніх років - різке зростання недержавних інвестицій. Згадаймо, наприклад, Apple, що створила в ці роки ринок планшетів слідом за нею ж створеним ринком смартфонів, або Google, яка вкладає в наукові дослідження і конструкторські розробки більше, ніж багато великих держави, або такі компанії Ілона Маска, як SpaceX, яка відкрила еру приватної космонавтики, і Tesla Motors, яка зробила електромобілі престижним і затребуваним продуктом.

Сучасні досягнення в галузі генетики та біотехнології теж в значній мірі є результатом зусиль приватних фірм. Але тут виникає і проблема: приватні фірми прагнуть зберегти монополію на свої розробки, що, звичайно, зовсім не сприяє справі прогресу (тобто, звичайно, і яскраві винятки - той же Ілон Маск викладає у відкритий доступ патенти, пов`язані з виробництвом електромобілів, щоб стимулювати розвиток ринку).

Таким чином, в Канаді, Італії, Великобританії, Франції, Австралії інвестиції приватного сектора компенсували досить істотне зниження або навіть заморозку державних витрат на науку. При цьому в доповіді наголошується, що в Росії, Бразилії та інших країнах, що розвиваються наукові результати далеко не завжди вдається конвертувати в прикладні розробки, а інновації часто не приносять прибуток. Як наслідок, підтримка науки з боку приватних інвесторів в Росії виражена набагато слабкіше, ніж в інших країнах.

Ще одна проблема, пов`язана зі збільшенням частки приватного капіталу в науці, полягає в тому, що бізнес вкладається в основному в прикладні галузі, і це на тлі скорочення держбюджетів на фундаментальні дослідження, фінансування яких зменшилася з 26 до 17% від загальної суми виділених державою коштів .

З одного боку, звичайно, добре, що світова наука все більше фокусується на вирішенні завдань, що стоять перед людством, а це голод, кліматичні зміни, енергетичні проблеми. Але автори доповіді б`ють на сполох - адже фундаментальні дослідження генерують знання, без яких не було б і прикладних областей. Крім того, рівень розвитку фундаментальної науки тісно пов`язаний з якістю університетської освіти: без цього неможливо підготувати хороших вчених.

Ілюстрація: Олексій Таранін

Тренд 3. Наука стає все більш масовою

У 2013 році на планеті працювало 7,8 млн вчених - на 20% більше, ніж в 2007-му. Зростання на 20% за п`ять років - це дуже багато, при таких темпах в кожному поколінні кількість вчених буде подвоюватися. За словами деяких експертів, велика частина коли-небудь працювали вчених живе в наш час.

Більшість з них працює в Євросоюзі, Китаї і США. У Росії в 2013 році налічувалося 440,6 тис. Наукових співробітників - в порівнянні з 2007-м наша частка в світовому дослідницькому співтоваристві знизилася з 7,3 до 5,7%. А за таким показником, як кількість вчених на душу населення, всіх знову-таки обганяє Ізраїль: там на тисячу жителів припадає вісім вчених (в Росії - троє).

1 270 000 - стільки наукових публікацій було зроблено в 2013 році. З них 29 100 належить перу російських вчених.

При цьому число наукових статей зростає ще швидше: у порівнянні з 2008 роком їх стало більше на 23%. У Китаї, швидко що перетворюється в третю наукову наддержаву поряд з США і ЄС, кількість публікацій за п`ять років зросла вдвічі, а за десять років вони підвищили свою частку у світовому банку наукових статей з 5 до 20%. На жаль, частка Росії з 2008 по 2013 рік знизилася з 2,7 до 2,3%. Російське наукове співтовариство публікує в десять разів менше статей, ніж американське або китайське, ми лише на частки відсотка обганяємо Іран і Туреччину (але в цих країнах число публікацій швидко росте, особливо в Ірані). А ще менше наші роботи цитують - індекс цитованості російських вчених становить всього 0,51 при середньому показнику 1,02 в країнах G20. Зараз російська влада батогом і пряником намагаються збільшити кількість наукових публікацій. Але на статистику ЮНЕСКО їх зусилля поки не вплинули.

У США з майже двох мільйонів наукових статей, опублікованих з 2008 по 2014 рік, більше половини присвячені біомедицині (33% - з дослідженнями в галузі медицини, 25% - біології). У країнах Євросоюзу домінування біомедицини проявляється ще яскравіше - тут на неї припадає приблизно 58% всіх публікацій. У Росії картина дещо інша: за інерцією основна частина статей пишеться з хімії (22%) і фізики (32%), традиційно у нас сильні науки про Землю і математика, а на біологію і медицину залишається лише 16% публікацій.

Відео: Разведопрос: Клим Жуков про Ісаакіївський собор

Треба зауважити, що ще швидше вчених і їх публікацій розмножуються дані, які вони вивчають. У доповіді наголошується, що завдяки розвитку інформаційних технологій і легкості створення колаборацій наука буквально захлинається у величезній кількості доступних даних, для яких часом просто не встигають створити адекватні інструменти аналізу.

Ілюстрація: Олексій Таранін

Тренд 4. Глобалізація науки і освіти

Інтернет продовжує змінювати світ, в тому числі і науку - вона стає все більш глобальною і відкритою, приходячи в протиріччя із закритими кордонами держав.

Ключовим елементом сучасних досліджень стає легкість створення наукових колаборацій з колегами по всьому світу. Інше найважливіше завоювання, яке стало, правда, єдино можливою нормою, - відкритий доступ до публікацій і містяться в них даними. Завдяки доступності онлайнових навчальних курсів від нових університетських консорціумів все більш масовим стає так зване відкрите освіту. Іншими словами, академічні дослідження та вищу освіту швидко інтернаціоналізуються, що чинить серйозний вплив на відповідні традиційні національні системи.

7 800 000 - таке число вчених у світі на 2013 рік.

Науковців стало не просто набагато більше - вони стали набагато мобільніші. Незважаючи на розвиток інтернету і поширення онлайн-платформ, отримавши докторський ступінь, вчені починають відчувати потребу в зміні місць. «Мабуть, це одна з найбільш значущих тенденцій поточного періоду», - зазначають автори доповіді.

Незважаючи на популярність онлайн-освіти, неухильно зростає роль університетів - їх діяльність набуває все більш глобальний масштаб завдяки небувалій мобільності студентів і міжнародному співробітництву. Частіше за інших за кордоном вчаться студенти з арабських держав, Центральної Азії, країн Чорної Африки і Західної Європи. За знаннями вони їдуть, як і раніше, перш за все в Європу і Північну Америку. Сполучені Штати беруть половину всіх іноземних студентів світу.

Відео: Разведопрос: Ігор Викентьев про радянському педагога і письменника А.С. Макаренко

Цікаво, що більше половини випускників вузів в сьогоднішньому світі - це жінки, але серед науковців їх менше третини. Наукові дослідження - все ще переважно чоловічий світ. Крім того, жінки-вчені мають менший, ніж чоловіки, доступ до фінансування і гірше представлені в престижних університетах. Їх як і раніше порівняно мало і на відповідальних постах - як в адміністративних радах, так і на чолі університетів.

Найбільше вчених-жінок в Південно-Східній Європі (49%), країнах Карибського басейну, Центральної Азії та Латинській Америці (44%). Треба відзначити, що в арабських державах їх 37%, і це більше, ніж в Європейському союзі (33%).

Відео: Відомі євреї світу! ШОК !!!

Опубліковано в журналі «Кот Шредінгера».
Ілюстрація: Олексій Таранін
Автор: Андрій Константинов.