Ах, шкодуйте мене, жалійте або чому люди скаржаться на життя?
Досить скаржитися на життя! Годі скиглити! Поради від психолога, як позбутися від цих безглуздих звичок!
Поки я не почала дискутувати на тему: чому люди скаржаться на життя - хочу нагадати Вам, не забути підписатися на розсилку моїх статей (підписка перебувати в кінці цієї статті) собі на пошту! Навіщо? Просто хочеться, що ви взяли собі за звичку щодня живити свій мозок тільки корисною інформацією, яка точно стати в нагоді в майбутньому (чим косинуси і синуси в школі :))!
Наприклад, якщо ви запитаєте середньостатистичного американця, як у нього справи, то у відповідь, швидше за все, почуєте: «Fine, thank You» або «All right».
Ці відповіді, підкріплені променистою усмішкою, переводяться, як «Чудово, чудово, чудово».
При цьому зовсім не важливо, чи відповідає його відповідь реальному стану справ, американець ніколи не стане вантажити вас своїми проблемами.
Запитавши те ж саме свого співвітчизника, ви з більшою часткою ймовірності напореться на відповіді «Нормально», «Бувало й краще», «Так собі», а то й - «Все погано».
Але найсмішніше, що і справи у вашого співрозмовника можуть йти просто чудово, і проблем у нього ніяких немає, так звідки ж береться постійне зневіру?
Шоб не наврочили?
А про всяк випадок, раптом погіршає?
Ще гіршою є ситуація з людьми, які постійно скаржаться на життя.
Навіть якщо ви практично не знайомі або не бачилися років так 150, то при випадковій зустрічі вам обов`язково викладуть «цінну» інформацію про погіршення здоров`я, негідника-чоловіка сатрапи-начальнику, злодіїв в уряді і т.д.
Девіз вчених жалобників можна озвучити так: «Шеф, всьо пропало!»
Звідки беруться ті, хто постійно ниє, які причини такої їхньої поведінки і чому ні в якому разі не можна наслідувати їх приклад, спробуємо розібратися.
Так ось ти який, енергетичний вампір ...
Почну з передісторії ...
Моя близька подруга працює в невеликому жіночому колективі.
Дівчата всі молоді, добре дружать, спільних тем для обговорення за обідом - море, але є одне але: начальниця.
Це стара самотня жінка, син якої живе далеко.
І ось цей самий син, вирішивши стати успішною людиною, взяв банківський кредит, заклавши квартиру матері.
Долар підскочив, відсотки збільшилися, платити було нічим, а банк, природно, - не благодійна організація.
І ось як тільки почалися проблеми, подруга з колегами змушені були слухати скарги на життя тяжку.
Спочатку співчували, потім відмовчувалися, потім почали міняти тему розмови, а під кінець намагалися втекти.
Подруга розповідала: от уяви, приходимо ми сутра в гарному настрої, за ранковою кавою хочеться похвалитися обновками, розповісти про відведені цікавому фільмі або передачі, а тут зводиться шарманка: «Банк, гад, квартиру відбирає».
Начальниця виплеснула свою порцію негативу нам на голови, у неї навіть настрій покращився, а ми потім сидимо весь день пониклі.
Ось вам явна ознака енергетичного вампіризму!
Своїми бідами, хоча б за допомогою скарг, людина намагається поділитися з оточуючими.
Причому, що джерело їх - він сам.
Ну, адже ніхто не змушував брати валютний кредит, змушувати квартиру, і, підписуючи договір, вони ж погоджувалися з його умовами.
Так навіщо перекладати вину на банк?
Я порадила подрузі в цій ситуації блокувати інформацію, витікаючу від начальниці.
Краще, взагалі не слухати, що вона говорить, ні в якому разі не підтримувати розмову і не показувати після нього, що у вас погіршився настрій.
Рано чи пізно, їй набридне скаржитися на життя, якщо вона побачить, що ви не реагуєте на це.
Нещодавно подруга підтвердила - спрацювало.
Навіщо вони це роблять?
Причин, за якими люди скаржаться на життя, досить багато, але ми виділимо три основні:
Образ жертви мені до лиця.
Люди-жертви дійсно існують.
Причому цю роль вони вибирають усвідомлено, і відмовлятися від неї не збираються.
Від оточуючих вони нічого не хочуть, їм просто подобається, коли їх жаліють.
Допоможіть, ніж зможете.
Другий тип людей скаржитися штовхає бажання отримати вигоду.
Причому мова йде не про моральну підтримку, а про допомогу грошима, житлом, транспортом і т.д.
Навіть якщо ця людина здає в самому центрі міста квартиру в оренду, і таких квартир у нього аж 10 - він все одно буде косити під бідного і нещасного «родича» у якого ніколи немає грошей!
Від таких краще триматися подалі, якщо, звичайно, це не близький вам людина, якій точно потрібна допомога.
Я дівчинка, я не хочу нічого вирішувати.
Гендерне питання тут абсолютно ні до чого.
Я маю на увазі людей, які перекладають відповідальність за свої помилки на когось іншого або взагалі відмовляються приймати будь-які рішення.
У розмові вони оперують абстрактними поняттями і фразами типу: «Такий вже мій фатум», «Проти долі не попреш», «Як же я можу боротися з долею» і подібними.
З такими скигліями і невдахами краще в дискусії не вступати. Вони не зможуть скористатися ні вашою допомогою, ні вашими порадами.
Чи не поповнюйте касту жалобників
З причинами, які штовхають людей постійно нити, ми начебто розібралися, а от тепер я вам поясню, чому не варто скаржитися на життя?
По-перше, більшість проблем, на які ми звикли скаржитися, цілком собі можна вирішити.
Загострилися хвороби - йдіть до лікаря, не вистачає грошей - змініть роботу, не влаштовує сімейне життя - поговоріть з чоловіком, зробите романтичну поїздку і т.д.
По-друге, той час і сили, які ми витрачаємо на скарги, краще витратити на вирішення конкретних проблем.
Від того, що ви зіпсуєте настрій оточуючим, вам жити легше точно не стане!
По-третє, постійно скаржачись на дрібниці, типу «не змогли потрапити на концерт», «зламався телевізор», «порвалися колготки» і т.д., ви рано чи пізно привнесете в своє життя справжні проблеми.
Проектуйте своє життя не на «все погано», а «Все Чудово!»
По-четверте, те ж життя, доля, фатум, якими так люблять прикриватися невдахи, люблять лише сильних і сміливих.
Вам обов`язково пощастить, якщо ви навчитеся брати відповідальність за свої вчинки і мужньо боротися з невдачами.
По-п`яте, погані звички в житті успішних людей неприпустимі.
Звичка постійно скаржитися так само руйнує ваше життя, як і сигарети або алкоголь.
Подивіться дане відео і почніть діяти вже сьогодні!
Люди скаржаться на життя, не розуміючи, що часто джерелом проблем є вони самі.
Саме про них часто зневажливо говорять: «Невдахи, скиглії».
Адже ви ж не хочете опинитися в їх числі?